Виставка порцеляни 60-х років "Розмови на кухні"

Друзі, запрошуємо вас відвідати відкриття нової виставки "Розмови на кухні", що присвячена порцеляні 60-х років. Історія столового посуду в радянській Україні — це поєднання індустріалізації, ідеології та побутових традицій, де посуд пройшов шлях від дефіцитного товару до символу соціального статусу. Масове виробництво недорогого фаянсового посуду для забезпечення їдалень та житлових кооперативів почалося ще у 1920-30-ті рр., водночас для забезпечення потреб партноменклатурної еліти у невеликій кількості виробляли столові і чайні сервізи, які у спрощеній формі наслідували розкішний посуд зруйнованих більшовиками дворянських і професорських осель. У повоєнний час (1950-ті рр.) відновилося масове виробництво більш вишуканих фарфорових сервізів, які стають мірилом достатку населення. «Хрущовська відлига» дала надію на подолання наслідків сталінського терору. Для культури це був своєрідний «ковток повітря»: зменшився ідеологічний тиск, розширилися межі дозволеного, з’явилася можливість для обережного експерименту та індивідуального висловлювання. Нові художні тенденції формуються під впливом кількох чинників: часткового відкриття західного мистецтва, знайомства з модернізмом; переосмислення власної національної традиції. У мистецтві творення посуду в моду входить лаконізм, узагальнення форм та відмова від надмірної помпезності та декоративності. Орнамент більше не ілюструє і не нав’язує зміст, він ритмізує форму, підтримує її, інколи лише натякає. У стилізованих рослинних мотивах, у легких графічних рішеннях відчувається звернення до української традиції – не як цитати, а як внутрішньо пережитої культури. Порцеляна цього періоду дозволяє відчути епоху становлення шістдесятників – епоху, в якій навіть у досить вузьких межах дозволеного народжувалося прагнення до правди, простоти і свободи.Водночас, розмова про посуд – це завжди розмова про харчування, а друковані у газетах і журналах, а також переписані у записниках самих шістдесятників кулінарні рецепти демонструють невибагливий зміст споживацького кошику у той час. Жахіття трьох голодоморів (1921-22, 1932-33, 1946-47 рр.) для шістдесятників були не віддаленою історією, а невід'ємною частиною їхньої родинної пам'яті, і поліпшення умов життя не давало їм права забути про пережите. Нарешті, саме на кухнях за чашкою чаю в колі друзів говорили про найсокровенніше, ділилися мріями про майбутнє України, слухали заборонене західне радіо тощо, тож від тих кухонних розмов за чаєм до табірного, майже ритуального, чаєпиття за колючим дротом був лише крок.