Час і календар штетла: сакральне, профанне та невизначене | Йоханан Петровський-Штерн

🏘️ Містечка, або שטעטלעך (штетли) чи miasteczka, утворюють густу мережу в Україні. Такі міста як Бердичів, Острог, Меджибіж, Корець та багато інших були важливими осередками єврейського життя: тут діяли друкарні, що поширювали єврейські книги по всій Європі; тут народився і розцвів хасидський рух; тут жили цадики, чиє вчення змінило обличчя єврейського світу. 🏛️ Штетли/містечка були перехрестям культур та спільнот. Синагоги, церкви та костели формували релігійний і культурний ландшафт. Тут відбувалися ярмарки, які визначали ритм щоденного життя. Через містечка проходили численні торговельні шляхи й стежки, які формували загальноєвропейську мережу зв'язків та обмінів товарами й ідеями. ⏳ У центрі лекції професора Йоханана Петровського-Штерна буде темпоральний світ східноєвропейських євреїв наприкінці XVIII-на початку XIX століття. Лекція покаже час не лише як теологічну категорію, а й як соціальну практику. Серед питань лекції: як єврейські мешканці містечка планували день і тиждень? Чому, попри неймовірну кількість обмежень, містечко з нетерпінням чекало на "святу суботу" й жило "від шабату до шабату"? Як євреї в містечку проводили вільний час — і чи існувало в них взагалі поняття "світського" часу? Чи є у нас будь-які документальні свідчення — окрім теологічних, морально-етичних та правових (галахічних) джерел, — що підтверджують існування єврейського часу в містечку? 🔹Лекція відбудеться в рамках програми "Плетива спадщини" — серії подій про багатокультурну спадщину міст і містечок України. Програма є частиною проєкту "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину", який реалізують команди Центру міської історії та Центру "Регіональний розвиток" Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу. 🖇️ Детальніше: https://www.lvivcenter.org/discussions/time-and-calendar-of-the-shtetl/🇪🇺 Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту "REHERIT 2.0" і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.